Як повідомляє Ukrainian Wall, імпорт продовольства в Україну перестав бути просто сезонним явищем. Іноземні товари системно захоплюють ніші, які ще донедавна були пріоритетними напрямами українського експорту. Торговий баланс молочної галузі з позитивного перетворився на від'ємний лише за п'ять місяців 2026 року.

Молочний фронт: як Польща завойовує українські полиці

За даними Держстату та Державної митної служби, у січні-травні 2026 року імпорт молочних продуктів зріс по всіх ключових категоріях: молочна сироватка — плюс 100%, казеїн — плюс 86%, вершкове масло — плюс 56%, молоко та вершки — плюс 55%, йогурти та кисломолочні продукти — плюс 22%, сири — плюс 9%. Частка Польщі в структурі молочного імпорту за двадцять років зросла з 3% до 46%.

«Сирне» сальдо стало хронічно негативним: за перші п'ять місяців 2026 року мінус сягнув 85,7 млн доларів. Україна вивозить дешеву сировину — сухе молоко, масло, казеїн, а завозить дорогі готові продукти: витримані сири, йогурти, сироватку. Польські переробники модернізувалися на 1-2 млрд євро з грантів ЄС, тоді як українські брали кредити під 18% річних.

Картопля з Єгипту та помідори з Туреччини: нові рекорди

У 2025 році Україна імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі — у 2,4 раза більше, ніж роком раніше. У грошах це 66,3 млн доларів, зростання у 2,5 раза. Кожна третя тонна — з Єгипту. За перші чотири місяці 2026-го ввезли ще 12,71 тис. тонн на 8,2 млн доларів.

Окрема стаття — заморожена картопля фрі для мереж фастфуду: це 20-30 тис. тонн, де лідирує Польща з часткою 17%. Імпорт свіжих помідорів зріс на 31% — до 104,82 тис. тонн, із них 63% — турецькі. У середньому за останні двадцять років частка Туреччини в українському імпорті томатів тримається на рівні 75%.

Чому український виробник програє: енергетика, кредити, сховища

«Головні причини — скорочення внутрішнього виробництва через складні погодні умови та руйнування інфраструктури», — пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Через війну обсяги виробництва овочів скоротилися, посиливши дисбаланс.

Аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максим Гопка наголошує: українські виробники грають на нерівному полі — дорожча енергетика, вища ціна кредиту, менша державна підтримка порівняно з країнами ЄС. Для тепличних комбінатів і молокопереробних підприємств електроенергія залишається головним болем: у 2026 році тариф на передачу зріс ще на 8%. Дефіцит овочесховищ сягає 50-60% від потреби.

Ритейл як арбітр: чому мережі обирають імпорт

У мережі АТБ запевняють: пріоритет завжди на боці вітчизняного виробника. Картоплю та томати в сезон закуповують у місцевих постачальників, а єгипетська картопля з'являється лише тоді, коли українська ще не вродила. Проте системні відключення світла в осінньо-зимовий період підірвали виробничі потужності більшості виробників овочів.

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук пояснює: для великих національних мереж критично важливо, щоб постачальник міг однаково якісно та регулярно забезпечувати сотні магазинів по всій країні. Імпортна продукція надходить із чітко прогнозованими характеристиками — стабільний товарний вигляд, незмінні смакові властивості, можливість законтрактувати обсяги на 9-12 місяців наперед. Ритейл контролює 50-55% збуту молочної продукції і фактично є ключовим арбітром у ланцюжку «фермер-переробник-споживач».

Як наслідок, перевага вітчизняної продукції залишається сезонною: з настанням зими ринок знову заповнюється імпортом. У холодний сезон частка українських тепличних овочів не перевищує 10% через несумірну собівартість порівняно з фермами в середземноморському кліматі.

Раніше Ukrainian Wall писав: ціни на продукти зрівнялися з ЄС: кому йдуть дотації і чому українське блокують.