Як повідомляє Ukrainian Wall, у парламенті триває підготовка до другого читання законопроєкту №8153 «Про захист персональних даних», який був зареєстрований ще у 2022 році. Документ покликаний наблизити українське законодавство до європейських стандартів, однак окремі його положення викликають серйозне занепокоєння серед медійників та правозахисників.
В ефірі Київ24 адвокатка Тетяна Козаченко застерегла: якщо законопроєкт ухвалять у нинішній редакції, це може фактично заблокувати роботу журналістів у публічних місцях. За її словами, відеофіксація часто залишається єдиним способом довести порушення — зокрема незаконні дії посадовців чи представників ТЦК.
Що передбачає законопроєкт №8153
Документ комплексно оновлює правила обробки персональних даних в Україні. Серед ключових новацій — право на забуття, право на мобільність даних, захист від автоматизованого ухвалення рішень, а також значно жорсткіші вимоги до згоди на обробку інформації.
Особливу увагу привертає стаття 11 законопроєкту, яка регулює аудіо-, відео- та фотофіксацію публічних заходів. У ній ідеться про обов'язок контролера даних завчасно вживати заходів для інформування людей про зйомку та отримання їхньої згоди.
Як працює зараз і що зміниться
На сьогодні стаття 307 Цивільного кодексу України дозволяє зйомку в публічних місцях за принципом «мовчазної згоди»: якщо людина бачить камеру й не заперечує — зйомка вважається законною. Саме цей механізм дозволяв журналістам вільно працювати на вулицях, мітингах та інших публічних заходах.
Новий законопроєкт змінює цей підхід — контролер даних (тобто той, хто знімає) повинен буде заздалегідь подбати про інформування та згоду кожної людини, яка потрапляє в кадр. Для журналістів це створює практично нездоланні перешкоди, адже отримати письмову згоду від десятків перехожих під час репортажу просто неможливо.
Чому це небезпечно для громадського контролю
Адвокатка Тетяна Козаченко наголошує: обмеження зйомки може нашкодити громадському контролю за діями влади. Відеофіксація неодноразово допомагала викривати незаконні дії посадовців, поліції та представників ТЦК. Без можливості знімати такі порушення довести їх у суді буде значно складніше.
«Правила зйомки мають бути чіткими, особливо щодо дітей, військовополонених і контенту, який публікують на платформах із власною модерацією», — зазначила Козаченко. Водночас вона підкреслила, що повна заборона або надмірне регулювання зйомки в публічному просторі створюють ризики для свободи слова.
Що далі
Законопроєкт №8153 уже пройшов перше читання і зараз готується до другого. Експерти сподіваються, що між читаннями до документа внесуть правки, які збалансують захист персональних даних із правом на свободу інформації та журналістську діяльність. Інакше Україна ризикує отримати закон, який формально відповідає стандартам ЄС, але фактично унеможливлює роботу медіа в публічному просторі.
Раніше Ukrainian Wall писав: податок на OLX, Bolt, Uber: у законопроєкт внесли правки — хто не платитиме.
Ми вже повідомляли: за «бусифікацію» — до 12 років: у Раді зареєстрували законопроєкт, який змінить усе.
