Як повідомляє Ukrainian Wall, кандидат медичних наук Божук оприлюднила невтішний прогноз: протягом найближчого часу хронічні захворювання серед українців можуть зрости на 20–30%. Основною причиною такого стрибка лікарка називає хронічний дефіцит сну та постійний стрес, у якому перебуває більшість населення країни.
За словами експертки, українці сьогодні сплять у середньому на 40 хвилин менше, ніж до повномасштабної війни. Це, на перший погляд, невелике скорочення має кумулятивний ефект: день за днем, тиждень за тижнем організм не встигає відновлюватися, що запускає каскад патологічних процесів.
Які хвороби загострюються першими
Хронічне недосипання б'є насамперед по серцево-судинній системі. Підвищений тиск, аритмії, ризик інфарктів та інсультів — усе це безпосередньо пов'язане з дефіцитом якісного відпочинку. Не менше страждає й ендокринна система: порушення обміну речовин, цукровий діабет другого типу, дисфункція щитоподібної залози — ці діагнози дедалі частіше фіксують у пацієнтів різного віку.
Патології системи травлення — ще одна група ризику. Гастрити, виразкова хвороба, синдром подразненого кишківника загострюються на тлі постійної напруги та порушеного режиму дня. Лікарка наголошує: організм, позбавлений достатнього сну, працює в режимі «аварійного освітлення», витрачаючи резерви, які мали б підтримувати імунітет та регенерацію тканин.
ПТСР: масштаб, про який не говорять уголос
Окрему тривогу викликає статистика посттравматичного стресового розладу. За даними Божук, кількість випадків ПТСР в Україні зросла в п'ять разів порівняно з довоєнним періодом. Близько 10 мільйонів українців сьогодні потребують фахової психологічної або психіатричної допомоги — це майже кожен четвертий мешканець країни.
ПТСР не лише руйнує психіку — він має цілком реальні фізіологічні наслідки. Постійний викид кортизолу, «гормону стресу», виснажує надниркові залози, пригнічує імунітет і пришвидшує процеси старіння клітин. Саме тому медики дедалі частіше говорять про ризик передчасного старіння української нації.
Чи можна щось змінити
Фахівці радять не ігнорувати базові потреби організму навіть у найскладніші часи. Регулярний сон тривалістю не менше 7 годин, хоча б мінімальна фізична активність, обмеження екранного часу перед сном та звернення по психологічну допомогу за перших симптомів тривожності — ці прості кроки здатні суттєво знизити ризики. Як наголошує Божук, проблема має вирішуватися системно: потрібні державні програми скринінгу, розширення доступу до ментальної допомоги та просвітницька робота серед населення.
Раніше Ukrainian Wall писав: нмт ціною здоров'я: дітей протримали цілий день без води та їжі — хто відповість.
Ми вже повідомляли: безоплатний скринінг здоров'я: українців попередили — часу залишилось обмаль.
