Як повідомляє Ukrainian Wall, експерти моніторингового порталу «Слово і діло» проаналізували медичну статистику за 2020 та 2025 роки, порівнявши, які саме діагнози найчастіше ставили лікарі до великого вторгнення та на четвертий рік війни.

Головною тенденцією воєнного часу стало різке зростання кількості госпіталізацій. Стаціонарну допомогу у 2025 році отримали понад 347 тисяч громадян, що в 1,3 раза перевищує показники п'ятирічної давнини. Водночас амбулаторне лікування — коли пацієнт відвідує лікаря, але не лягає у відділення — проходили 540,1 тисячі осіб, що приблизно на 87 тисяч менше, ніж у мирному 2020 році.

Мирний 2020 рік: хто лікувався і з якими проблемами

За даними Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ, протягом 2020 року амбулаторну психіатричну допомогу було розпочато для 627,1 тисячі осіб. Найбільшу групу — 271,9 тисячі пацієнтів — становили люди з розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, тобто з патологічною залежністю від алкоголю, наркотиків чи медикаментів.

На другому місці перебували 105,9 тисячі пацієнтів із розладами, пов'язаними зі змінами або ураженнями органів чи мозку. Йдеться про органічні порушення психіки, які виникають через реальне фізичне пошкодження тканин головного мозку внаслідок травм, інсультів, пухлин або вікових судинних хвороб. Третє місце посідали люди з розумовою відсталістю — 71,4 тисячі.

Далі у списку йшли 59,6 тисячі осіб із невротичними, пов'язаними зі стресом, та соматоформними розладами — станами, викликаними сильним психоемоційним напруженням: тривога, панічні атаки, фобії, а також випадки, коли душевний біль маскується під фізичні хвороби. Приблизно стільки ж пацієнтів зверталися через шизофренію або маячні розлади.

Що змінилося на четвертий рік великої війни

У 2025 році серед амбулаторних пацієнтів лідерами знову стали особи з розладами через вживання психоактивних речовин — 158,8 тисячі людей. Друге місце так само посіли порушення, викликані травмами, змінами чи хворобами головного мозку, зокрема наслідками військових контузій та судинних катастроф.

Проте на третє місце стрімко вирвалися невротичні та пов'язані зі стресом розлади — неврози, тривожні стани, панічні атаки. Статистика чітко фіксує зростаючу тенденцію для цієї групи хвороб, адже у 2020 році вони навіть не входили до трійки найчастіших причин звернень. Серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, найбільшу кількість становили люди з алкогольною чи наркотичною залежністю, особи з фізичними ураженнями мозку та пацієнти з важкими невротичними розладами через перенесені воєнні стреси.

Що каже МОЗ про довгострокові наслідки

Міністерство охорони здоров'я України попереджає про важкі довгострокові наслідки війни для нації. За даними відомства, у 20–30% людей, які пережили важкі травматичні події, з часом розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — важкий психічний стан, що супроводжується нав'язливими спогадами про пережите, високою тривожністю та нічними кошмарами.

Сучасні соціологічні дослідження, проведені навесні 2026 року, показують, які саме фактори провокують стрес у громадян. Українська молодь наразі відчуває максимально високий рівень психологічної напруги через постійний страх бути мобілізованою. Водночас у людей старшого віку зовсім інші причини для переживань — вони найбільше стресують через погіршення власного здоров'я, регулярні відключення електроенергії та фінансові труднощі в умовах тривалої війни.

Раніше Ukrainian Wall писав: безоплатний скринінг здоров'я — українців попередили, часу залишилось обмаль.