Полярні сяйва стали результатом найсильнішої геомагнітної бурі з 2003 року. Наприкінці 2024 року людство може зіткнутися з новими, ще потужнішими бурями, які ймовірні після "сонячного максимуму", передає Nature.

Причиною недавньої магнітної бурі стало накопичення сонячних плям, відоме як активна область 3664. Воно виникло під екватором Сонця на боці, зверненій до Землі. Ця область, приблизно в 17 разів ширша за нашу планету, ймовірно, є найбільшою і складною серед тих, що спостерігаються в поточному сонячному циклі, що розпочався у 2019 році.

З 8 травня активна область 3664 випустила щонайменше сім корональних викидів маси, які досягли Землі зі швидкістю до 1800 км/с.

Остання магнітна буря класифікується як "екстремальна" за п'ятибальною шкалою та як "супербуря" за індексом змін магнітного поля Землі.

Що сталося під час магнітної бурі?

Магнітне поле Землі захищає нас від сонячних бур, перенаправляючи шкідливі частки. Однак, коли матерія від корональних викидів маси стикається з магнітним полем, енергія вивільняється у верхні шари атмосфери Землі.

Хімічні елементи, такі як кисень та азот, іонізуються та світяться різними кольорами, створюючи полярні сяйва. Зазвичай їх можна побачити поблизу полюсів, але 10 травня через інтенсивність сонячної бурі полярні сяйва видно навіть на низьких широтах, включаючи Мексику.

Сонячна буря порушила радіо- та GPS-зв'язок у всьому світі. Якість сигналів погіршилася і у супутників Starlink, які забезпечують доступ до Інтернету. На думку фізика Таміти Сков, це могло статися через зміну щільності атмосфери та збільшення навантаження на супутники.

Напередодні екстремальної сонячної активності деякі оператори електромереж вжили захисних заходів. Наприклад, у Новій Зеландії тимчасово відключили деякі мережі, щоб запобігти пошкодженню обладнання.

Деякі супутники припинили наукові спостереження. Так, рентгенівська обсерваторія NASA "Чандра" призупинила збирання даних та прибрала свої інструменти для захисту від радіаційних вибухів. Супутник NASA ICESat-2, призначений для вимірювання льоду, автоматично припинив наукові дослідження після несподіваного обертання, ймовірно через підвищений атмосферний опір.

Що на нас чекає далі?

Тепер активну область 3664 відстежує зонд Європейського космічного агентства Solar Orbiter.

"У найближчі кілька днів ми отримаємо найкраще уявлення про те, чи ця сонячна пляма продовжуватиме проявляти активність на протилежному боці Сонця", - говорить Девід Вільямс, вчений з експлуатації приладів космічного апарату.

Зонд Parker, який вивчає атмосферу Сонця, також здатний надати вченим додаткові дані, проте вони надійдуть на Землю лише через деякий час.

Шеннон Каррі, планетолог з Університету Колорадо, зазначає, що найближчими днями викид корональної маси може зіткнутися з Марсом, і за цим спостерігатиме космічний апарат MAVEN, що знаходиться на орбіті планети.

Враховуючи кількість сонячних плям, вчені припускають, що поточний сонячний цикл досягне піку цього року. Найбільші бурі зазвичай відбуваються через кілька місяців або років після цього.

Крім того, з розвитком сонячного циклу сонячні плями мають тенденцію з'являтися ближче до екватора Сонця, що збільшує ймовірність спрямованих на Землю викидів корональної маси.

Раніше портал "Стіна" писав, що вчені забили на сполох через початок кліматичної кризи.

Нагадаємо, що вчені з'ясували, як Марс може вплинути на клімат Землі.